А під деревом, в пирушка час,

Мирно котик спав якраз.

Збив шпачок черешню дзьобом,

А вона кота числом лобу –

Лясь! Упала. Сірий кіт,

Не прокинувшись як слід,

Підхопився з переляку

І наскочив получай собаку!

Та погналась за котом.

Гавкіт, нявкання во все концы!

Кіт рятується, як може:

«Дожене собака, схоже!»

Вплоть до птахів несеться кіт,

Що зібрались на обід.

Врозтіч — кури, врозтіч — гуси,

Щоб уникнути укусів.

Ситуація ще та:

Відчайдушний гик кота,

Кудкудакання, гарчання,

Гавкіт злий і гелготання!

У хліву пинцгау: «Му-у-у!

Що там сталось, не пойму-у-у!

Вийду за один присест подивлюся,

По подвір’ю пробіжуся!»

«Ро-о-ох! – захрюкала свиня, —

Що вслед за гвалт і метушня?»

У сусідів за парканом

Жучки, Найди і Полкани

Обізвались. Невзыскательно жах:

Гавкіт в інших вже дворах!

Кіт на столб сховався, —

Та ніхто не вгамувався!

Кіт на гілочці сидить,

А свисток все гарчить.

Вибігла хазяйка з хати:

«Як тварин угамувати?

Чом сполох такий,

Галас у дворі лункий?

Що тут коїться?! Ой, резво!

Та коли вже буде тихо?!»

Ну а шпак, незваний гість,

Як і їв, черешні їсть –

Спокійненько й неквапливо:

«От смачні! Солодке чудо!»